Борис Загрева: Партійні інтереси мене не цікавлять. Мені важливі інтереси виборців

Борис Загрева: Партійні інтереси мене не цікавлять. Мені важливі інтереси виборців

Після 31 жовтня нинішній заступник голови Волиньради належав до тієї когорти кандидатів, які спокійно спостерігали за процесом, більш ніж впевнено вигравши вибори на мажоритарному окрузі. Не виключення, що, як і в 2006 році, Загрева матиме так звану «золоту акцію» в розподілі політичних сил та сфери впливу в обласній раді.

Публікаціявсі друкуватиДрукувати

Борис Загрева: Бачу проблему у відсутності порядності в політиків
2010-08-26 10:48:00

Борис Загрева: Бачу проблему у відсутності порядності в політиків

Із заступником голови Волинської обласної ради говоримо про його політичні плани на виборах до місцевих рад та про деякі питання найближчої сесії депутатського корпусу нинішнього скликання.

– Борисе Юхимовичу, політична сила, до якої Ви належите, нещодавно провела з’їзд і вирішила, що відтепер партією керуватиме колегія – такий собі орган з кількох політиків. Партія нібито публічно заявила, що відмовляється підпорядковуватися єдиному лідеру. Тут же прозвучала критика з Партії регіонів вустами Вадима Колісниченка, який сказав, що у вашій політичній силі «ніхто ні за що не відповідатиме, а «сірі кардинали» швидко між собою пересваряться». Якою є Ваша точка зору з цього приводу?

– Ми – єдина в Україні політична сила, яка прийняла рішення, підтверджене європейськими нормами. Там є приклади, коли партією керує не один лідер, а рада політиків. Таким чином, ми поклали початок ліквідації «вождізму» як явища в Україні. Громадяни повинні орієнтуватися на команду, а не на одну людину.

У свій час партія Право і справедливість зуміла об’єднати навколо себе поляків після відходу від влади Лєха Валенси та його політичної сили. Ліквідувавши інститут голови партії, ми маємо намір відкрити шлях демократам України об’єднати політичні сили. Всі ми знаємо, що вже були такі спроби. Добре пам’ятаємо «Правицю», коли три лідери не змогли домовитися, хто буде вождем. Амбіції не дозволили в 2006 році створити єдину партію правих сил. Якщо перейти на інститут лідерів партії, ми хочемо показати приклад всім силам, які хочуть демократичних перетворень в Україні не на словах, а на ділі. Кожен хоче бути лідером і обов’язково з булавою, а потім виторгувати якесь місце в списку.

– У 2007 році блок політичних партій «Наша Україна», до якого Ви входили, декларувала, що йде на вибори з командою. Ми пам’ятаємо бігборди з Ющенком, Яценюком, Кириленком, Луценком і Гриценком. Де сьогодні ця команда? Кожен з цих людей очолює окрему політичну силу. Де гарантія, що такого не буде з ЄЦ?

– Якраз проблема «вождізму» спричинила те, що з «Нашої України» утворилося стільки політичних сил. Це шлях в нікуди. Прийде час, і люди зрозуміють, що дробити демократію на енну кількість політичних сил, це шлях до знищення.

– Я погоджуюсь з тим, що в українській політиці є проблема вождизму. Але і народ в нас голосує за вождів, а не за програми. На жаль. Тому політичні сили не намагаються творити програм і пропонувати їх виборцям. Ми бачили раніше боротьбу технологій, і це ж саме спостерігаємо в нинішній кампанії місцевих виборів, що фактично стартувала. Зважаючи на це, і щоб не забирати часу, ми навіть не будемо говорити про програму політичної сили, яку Ви нині представляєте. Вона має гарну назву і це також, на мій погляд, результат роботи технологів. Мене цікавить Ваша точка зору з іншого приводу: можливо, ми є недостатньо політично зрілою нацією, що голосуємо за харизму, а не тактику дій?

– В жодному разі це не є проблемою чи вадою народу.

– Так політики говорять те, що народ хоче почути.

– Ні! Політики пристосовуються до того, що хоче народ. Чесний політик повинен мати мужність чесно сказати своєму народові те, що може відбутися, якщо надалі люди голосуватимуть за вождя, а не за його ідеї. Це проблема політиків, які хочуть пристосуватися і довше побути під світлим сонцем на теплому місці. Мені подобається Лех Валенса. Він виходив і казав своєму народові правду. Народ зрозумів, що треба голосувати за ідею, патріотизм, за істину. Валенса розумів, що його не підтримають, і він втратить ту довіру, що мав. Але він зіграв історичну роль, бо він навчив поляків відкривати очі на сутність, а не вождізм. Україна також потребує такої політики.

Наша команда намагається відвести народ від вождізму. От в нас був вождь Ющенко, вождь – Юлія Володимирівна. Вони мали команди, в яких працювали люди, які сповідували різні ідеї. Все робили по-різному. Що вийшло? Риба, Щука й Рак. Якби ці лідери стояли один біля одного за одну ідеологію, а не були вождями, то не було б тієї ситуації, яку ми переживали з 2005 року.

В Європі держави поєдналися і створили ЄС, а ми в одній державі не можемо об’єднати лідерів, які приблизно мислять одними і тими ж цінностями.

– Наближаються місцеві вибори і один із членів колегії вашої політичної сили Віктор Балога поставив завдання, щоб партія увійшла до трійки лідерів по Україні за результатами цієї кампанії. Що здобуде ЄЦ на Волині за Вашими прогнозами?

– Наше завдання – не боротьба за владу, а участь в роботі представницьких органів влади для того, щоб бути причетними і відстоювати ті прогресивні напрямки, які сприятимуть розвитку економіки нашого краю.

Що ж до прогнозу, то сьогодні ніхто не зможе дати відповіді на ваше запитання. Змішана система дає можливість компенсувати не зовсім якісні списки політичних партій тими особистостями, які багато зробили для області і продовжують так діяти. Єдиний центр робить акцент на округи, працюватиме над якісним списком і буде пропонувати нашим виборцям обрати професійних людей. Ми впевнені, що наших кандидатів виборці будуть підтримувати.

– Куди будете балотуватися Ви?

– Маю намір йти в обласну раду, в той орган, в якому сьогодні працюю. Швидше за все, буду і в списку партії, і піду на округ до виборців. Це дасть можливість більше зустрітися з людьми. Я ніколи не боявся відповідальності перед виборцями. Не забув, що є край, за який дбав як депутат верховної Ради. Я там не просиджував, тому сьогодні можу відверто дивитися в очі виборцям.

– Нещодавно в ЗМІ було поширена інформація, яка явно не сприяє Вашому позитивному іміджу у виборців. Писали, що під час весілля Вашої доньки в одному з волинських лісів стріляли салюти, а вони заборонені указом президента. Ви промовчали після цих публікацій. Чому? До речі, видання, підконтрольне керівнику ЄЦ на Волині Володимиру Бондару, також поширило цю інформацію. Між Вами чорна кішка пробігла?

– Мені прикро, що політики в боротьбі один проти одного починають використовувати дітей, або те, що відбувається навколо них. Сьогодні всі одружують дітей і стараються зробити це якнайкраще. В тих замовних матеріалах зроблено все для того, щоб накидати в душу каміння людині, до якої більше нема за що вчепитися. Все, що відбувалося на весіллі моєї доньки, відбувалося в межах Закону. Персонал закладу, в якому відбувалося це весілля, зробив все для того, щоб всі дійства відбувалися в межах Закону і безпеки. Там не могло бути ніякого підпалу. Все було під контролем. І, між іншим, так відбувалося не вперше. В Луцьку кожного дня стріляють феєрверки, і нікому до цього немає ніякого діла. Того ж дня салютували в ресторані «Залєскі» і в інших місцях, але це нікого не цікавило. Сьогодні Указом президента заборонено перебування з наметами великої кількості людей і, в той же час під Конюхівкою громадянин Польщі організував там наметове містечко для 80 осіб. Це нікому не видно і нікому не потрібно.

Було зроблено все для того, щоб момент, про який писали в газетах, був використаний проти Загреви. В принципі, Указ був підписаний в день весілля і ще не опублікований в пресі, і я просто не міг про нього знати. Я був того дня у відпустці. Більше того, ні мені, ні моїй дружині, ні моїй дитині про те, що мають бути феєрверки, нічого не було відомо. Це ініціатива гостей від молодого, які вирішили зробити громадянам подарунок. Але, повторюю, все це було погоджено з персоналом закладу та відповідними службами. Підприємство, що виконувало цю роботу, має відповідну ліцензію.

Політики дійшли до крайності.

– Ви маєте на увазі пана Бондара також?

– Пан Бондар мені казав, що він не контролює журналістів. І видання, яке він підтримує, ним не контрольоване. Більше того, з його слів, там розміщена інформацію про те, що були дотримані всі правила безпеки, і не могли нанести шкоди ні лісу, ні навколишньому середовищу. Жодних кішок між нами не пробігало.

Ініціатори ж замовних матеріалів використали чорні технології. Вони навіть використали людей, які нібито поскаржилися. Просто Загрева не закриває очі на безлад і на ті недобрі справи, які робляться політиками і службовцями. Загрева говорить правду в вічі, а такі люди не вигідні.

Комусь було приємно накидати каміння мені в душу. Це їхня справа і совість перед Богом. Я ніколи не опускався до того, щоб в політичній боротьбі використовувати дітей. Але були часи, коли мені своїх дітей доводилося вивозити з Волині. Я знав, що може бути таке, що їм підкинуть наркотики. Я був невигідним кандидатом в депутати до Верховної Ради.

– Ви говорите про 2002 рік?

– Так. І ситуація повторюється. Ще ж понаписували, що гості на весілля приїхали на дорогих автомобілях... Та дитина, яка стала членом нашої сім’ї, не є бідною людиною. Він – бізнесмен. Ніколи не працював в державних структурах. Я не бачу в цьому проблеми. Я бачу проблему в порядності політиків.

– 27 серпня відбудеться сесія облради, де розглядатиметься ряд дискусійних питань. Одне з них ініційоване Вами в депутатському запиті. Я маю на увазі ефективність надання в оренду водних об’єктів. Що, на Ваш погляд, мають зробити депутати на цій сесії, щоб розгляд питання не відбувся за принципом «говорили-балакали...»? За яких умов не буде ганебних випадків, які, в принципі, спричинили цю тематику на сесії: порушення умов договорів оренди, незаконні заборони орендарів для мешканців наближених сіл, неконтрольоване зариблення і так далі?

– Ті хвороби, які ви називаєте, варто ліквідувати. Нічого великого робити не треба, а тільки чинити по Закону. Контролюючих структур багато, але вони не стежать за дотриманням законності в цій царині. Ми хочемо загострити їхню увагу. І орендарів також. За результатами обговорення цієї теми на сесії, на мій погляд, мають бути внесені зміни до угод, які ми укладаємо орендарями. Має бути посилена відповідальність орендарів за невиконання законів і гарантована можливість розірвання угод в односторонньому напрямку. Прохання і переконання в багатьох орендарів залишаються поза увагою.

– Яким чином обласна влада буде впливати на контролюючі органи, які їй фактично не підзвітні? Це прокуратура може накласти протест на рішення облради, а облрада ж не може змусити прокуратуру виконати ту чи іншу функцію.

– Ви зачепили важливе питання і дуже обширне. Ми дійсно за тими Законами, які діють, не можемо спитати ні в прокуратури, ні в інших правоохоронних органів за якісне виконання ними своїх обов’язків. Але я переконаний, що в майбутньому ця ситуація законодавчо зміниться. Перші кроки в цьому плані є. Були внесені зміни до Закону «Про прокуратуру», який передбачає, що ми маємо право заслуховувати прокурора області на сесії облради. Те ж саме стосується міліції. Ми повинні загострити увагу виконавчої влади і керівництва держави про ті проблеми, які є.

– З ініціативи депутатів також розглядатиметься питання про стан ведення в області лісового і мисливського господарства. В той же час, позиція профільного управління – відкласти цю тему до кінця 2010 року. Комісія ж із питань екології наполягає, що питання ініціюється дуже давно і за те, щоб воно слухалося на сесії. Чому, на Ваш погляд, лісівники намагаються відтягнути обговорення?

– Я був ініціатором розгляду цього питання. Чуток і версій навколо того, яким чином відбувається ведення лісового та мисливського господарства в області, дуже багато. Домислів також. Треба людям сказати правду. Небажання лісівників говорити на цю тему викликане тим, що є багато проблем. Я маю на увазі усі структури, які сьогодні працюють в лісі. Ми хочемо розібратися і поставити крапки над і, де це потрібно. Треба визначитися, в чому можемо посприяти ми, аби навести лад, а також поставити завдання перед лісогосподарськими підприємствами. Органу, який би міг здійснювати контроль в обласній раді, немає. Управління лісового та мисливського господарства нам не підзвітне і нам доводиться шукати з ними компромісу, щоб питання було розглянуте для користі справи. Ми хочемо знати і про стан справ з крадіжками деревини, і про рівень зарплат, і про ситуацію зі сплатою податків.

Створення комунального підприємства «Волиньоблагроліс» показало, що ми можемо мати прибуткову діяльність, збережені робочі місця, виплачену вчасно зарплату, оплачені вчасно податки і ріст обсягів виробництва продукції. Тобто є приклад того, що в цій галузі можна нормально господарювати.

– Тим часом, є опоненти такої позиції. Це облдержадміністрація – конкретно в особі голови Бориса Клімчука та його заступника Віталія Карпюка. Вони вважають, що в розвиток лісової галузі на Волині треба вкладати державні кошти, передбачені в діючих державних програмах, а комунальні ліси не можуть фінансуватися з цього джерела.

– Кожен мислить по-своєму. На мою думку, землі лісового фонду і всі лісові масиви, які були насаджені нашими громадянами, мають залишитися в розпорядженні громади. Вони мають бути в комунальній власності, а не передані державі.

Я назву кілька прикладів того, як на Волині господарює держава. Коли потрібно допомогти дошкою чи кроквою на клуб, то відповідь обласного та мисливського господарства проста – вони не можуть цим розпоряджатися без рішення Держкомлісу. Наше ж підприємство за низькими цінами реалізовує людям дрова, надає серйозну допомогу ФАПам, клубам, людям, які потерпіли від пожеж чи стихій. Чому ми маємо відмовитися від того, що може для людей в області приносити користь? Чому маємо віддати те, що належить громаді? Лісовий кодекс говорить, що ведення лісового господарства може здійснюватися як державним, так і комунальними лісогосподарськими підприємствами. Що львів’яни дурні, коли вони всі лісогосподарські міжколгоспні підприємства перевели в комунальну власність? Там збереглися робочі місця, вони виробляють продукцію, сплачують податки. Хочу наголосити, що податок на прибуток комунального підприємства йде до обласного бюджету. Якщо ми віддамо ці ліси в державну власність, то хто буде тримати два держлісгоспи в тому ж Камені-Каширському? Будуть ліквідовані робочі місця і виробнича база, яка є там. Що нам не потрібна продукція? Чи нам цікаво продавати тільки кругляк невідомо куди?

– Ви мали дискусію зі своїми опонентами в кабінетах, а не на газетних шпальтах?

– Так, ми дискутували. На скільки я зрозумів, Борис Петрович мене підтримав.

Тепер про фінансову підтримку. Якщо сьогодні є державна підтримка на охорону лісів, то це зрозуміло, бо так каже Бюджетний кодекс. В Лісовому кодексі зазначено, що підтримку лісової галузі Державний бюджет забезпечує для держлісгоспів, а обласний для комунальних. Але давайте порахуємо, скільки вони дають доходів, скільки мають робочих місць і скільки мають підтримки. В минулому році ми дали з обласного бюджету 500 тисяч гривень «Волиньоблагролісу». Це в чотири рази менше від суми доходів і виплати зарплати робітникам. Мабуть, курочку, яка несе золоті яйця, треба підтримувати, а не голову їй відрізати та забутися, що вона така є. Якщо хтось хоче голову відрізати, то має задуматися над тим, що відріже і доходи до місцевих бюджетів та використання власного ресурсу для розв’язання власних проблем.

– Чи мало би керівництво ОДА іншу точку зору в тому випадку, якби відділ з питань спільної власності сіл, селищ та міст області був би у структурі адміністрації, а не облради? До речі, Борис Петрович вже кидав репліку на людях про те, що непогано було би все повернути на круги своя...

– Все комунальне майно, яке сьогодні є, і так знаходиться в оперативному управлінні підрозділів ОДА. «Волиньоблагроліс», скажімо, згідно з сесійним рішенням, передано в оперативне управління головного управління агропромислового розвитку ОДА. Питання в тому, як тим майном управляють, тими ж медичними закладами, чи соціальними.

– Рада розглядатиме на цій сесії багато питань галузі АПК. Ви досить гостро виступаєте проти затвердження нової обласної програми, яка передбачає заходи для поліпшення родючості земель. Чому така категоричність? Цією справою, по-вашому, не варто займатися?

– Моя позиція сформована на підставі Законів. Закон про охорону земель чітко говорить, що обласні програми мають прийматися на підставі державних програм по охороні земель. Я розумію попередній Уряд Тимошенко і розумію Уряд Азарова, і розумію те, що вони добре знають Закон про охорону земель. Там написано, що той, хто орендує чи має землю у власності, несе відповідальність за її якість. Ми маємо практично всю приватну землю. Якщо ми хочемо підтримати всіх, хто має землю, допомогою з обласного бюджету, то треба усвідомити, що ця допомога повинна дійти до кожного. В області ми маємо 200 тисяч гектарів землі, які потребують вапнування і завезення торфу. Щоб дати хоча би по 10 тисяч гривень на гектар, то виходить, що потрібно 2 мільярди гривень. Я мав розмову з начальником головного управління АПК і переконував його, що потрібно діяти так, що гроші, якщо вони передбачатимуться програмою, могли дійти до кожного товаровиробника, а не тільки до окремих господарств. Якщо ми тільки хочемо списати гроші на те, що хтось завезе чи не завезе вапно (ми всі розуміємо, що мається на увазі), то давайте приймати таку програму. Тобто ми говоримо про те, що гроші потрібні дуже великі, якщо проблемою серйозно займатися, а по-друге, там є багато порушень законодавства у самій програмі.

– Питання, яке я не можу не задати, сьогодні стосується Луцького аеропорту. Вже було оголошено про те, що аеропорт «Львів» прийматиме авіарейси попри те, що на ньому здійснюється реконструкція. Потреба в резерві Луцького летовища, мабуть, відпадає. Але воно й не готове до цього. Чому ж, на Ваш погляд, вийшло так, що Волинь не зуміла знайти інвестора для реалізації одного з найамбітніших своїх проектів? Голова ОДА вкотре публічно висловив в інтерв’ю газеті «Відомості» своє скептичне ставлення до ідеї забезпечення в Луцьку умов для здійснення польотів літаків як рейсових так і вантажних. Він переконаний, що це – не рентабельно. Ви ж навпаки переконували неодноразово в економічних перевагах цього проекту.

– Я знаю одне, що як заступник голови облради, все робив для того, щоб наш аеропорт попав до програми «Євро 2012». Я не буду вдаватися в деталі, що я для того робив. В нас були всі можливості, щоб переконати і попередній уряд в тому, що варто побудувати комунальне підприємство. Я пропонував побудувати там пасажирський термінал для авто- та авіаперевезень. Такий об’єкт мав би перспективу. Я був присутній на минулому тижні на засіданні робочої групи Мінрегіонбуду і задавав йому питання, яке хочу задати і всім нашим відповідальним державним людям. Ми маємо смугу, на будівництво аналогічної з якою потрібно вкласти від 2,5 до 3 мільярдів гривень. Ми таку смугу маємо, її не треба будувати. Ми маємо вигідний повітряний коридор. Ми маємо транспортний коридор Балтика – Чорне море. Чому так важко зрозуміти, що це найвигідніше місце для розбудови транспортного вузла і транспортної інфраструктури України. Німці прийшли до висновку, що хочуть будувати залізничний термінал та логістичний центр в Україні. Вони скоро приїдуть, щоб вибрати місце, де це робитимуть. А українці, маючи вкладення в 3 мільярди, не розуміють, що потрібен цей транспортний вузол тут. Кого потрібно переконувати? Я бачу перспективу. А чому хтось не бачить? Коментувати – не вдячна справа.

– Ви почули відповідь на своє питання в Мінрегіонбуді?

– Вони сказали, що готові ще раз повернутися до цієї теми. Я запросив їхніх фахівців, які могли б володіти питаннями, на Волинь, щоб ми ще раз оцінили те, що маємо і що може працювати на перспективу. Я роблю все можливе. Хоча не міг доступитися до Юлії Володимирівни і не можу доступитися до Миколи Яновича. Донецьк на розвиток комунального аеропорту отримав 1,5 мільярда підтримки з Держбюджету. На Луцьк ми просили в держави 100 мільйонів.

– Чому, на Ваш погляд, не було інвестора, який би, придбавши пакет акцій, розпочав би роботи з реконструкції аеропорту?

– Навколо інвесторів було багато непорозумінь. Вони не змогли визначитися, що для кого цікавіше: чи будувати термінал, чи використати майно Крупи... В цій боротьбі за майно Крупи не відбулося заходження інвестора в цей проект. Я давно пропонував розділити ці моменти. Майно Крупи – це одне, а питання аеропорту – інше.

Мені шкода, що були використані депутати в тих іграх, які між собою вели бізнесмени.

– В одному з попередніх блоків питань цього інтерв’ю ми вже зачепили тему, яка принесла Вам політичних клопотів, але, мені здається, не затьмарила вашої родинної радості. «Волинська правда» вітає Вас з важливою подією у Вашому житті: відтепер Ви стали тестем. Як почуваєтеся в цій новій ролі?

– Дякую за вітання. В моїй сім’ї з’явилася ще одна дитина. Я зятя сприймаю як сина. Діти – це те, заради чого ми живемо, наше майбутнє. До мене завжди добре ставився мій тесть. Впевнений, що у мене з зятем також будуть хороші стосунки. Він не один рік знає мою доньку Віту. Я переконаний, що вони поєднали свої життя, люблячи і поважаючи один одного. Я завжди буду тією людиною, яка їм і порадить, і підкаже, і допоможе всім, чим можна.

– Своє головне державне свято цими днями відзначила Україна. Чи готові ви, як політик і громадянин нашої держави, відмовитися від якихось особистих амбіцій заради її кращої долі?

– Український народ повинен об’єднатися навколо ідей патріотизму, порядності і професіоналізму. Я готовий відмовитися від будь-якої посади заради втілення цієї ідеї. Головне, що в нашого народу є віра, а без неї не було б і України. Не економіка утворює державу, а віра людей.

Розмовляла Оксана ЛУКАШУК

Волинська правда

Останні публікаціївсі

Газета "Єдиний Центр"всі

Газета "Эдиний Центр"