Борис Загрева: Партійні інтереси мене не цікавлять. Мені важливі інтереси виборців

Борис Загрева: Партійні інтереси мене не цікавлять. Мені важливі інтереси виборців

Після 31 жовтня нинішній заступник голови Волиньради належав до тієї когорти кандидатів, які спокійно спостерігали за процесом, більш ніж впевнено вигравши вибори на мажоритарному окрузі. Не виключення, що, як і в 2006 році, Загрева матиме так звану «золоту акцію» в розподілі політичних сил та сфери впливу в обласній раді.

Публікаціявсі друкуватиДрукувати

Володимир БОНДАР: ЖИТЛОВИЙ ФОНД ЛУЦЬКА ПОТРЕБУЄ ТЕРМІНОВОГО ВІДНОВЛЕННЯ
2010-08-12 17:30:00

Володимир БОНДАР: ЖИТЛОВИЙ ФОНД ЛУЦЬКА ПОТРЕБУЄ ТЕРМІНОВОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Про вдавану і реальну реформу житлово-комунального господарства, необхідність створення належних, європейських умов для життя людей, дотичну до актуальних питань повсякдення політику - розмірковує депутат обласної ради Володимир Бондар

 - Володимире Нальковичу, ви відверто декларуєте, що хочете стати міським головою Луцька і маєте власну програму перевлаштування міського життя, однією з найважливіших складових якого є житлово-комунальне господарство. Нині багато дискутують про необхідність реформувати ЖКГ, але існує думка, що це не вигідно ані центральній, ні місцевій владам. Як, на вашу думку, розв'язати цю болючу проблему?

     - Якщо влада є відповідальною, то реформи житлово-комунального господарства їй попросту необхідні. Якщо ж вона лише вдає, що турбується про реформи, - то таку владу потрібно міняти. Моя думка: турбота про конкретних людей, які хочуть жити в нормальних умовах, полягає в конкретних діях. А інакше навіщо йти у владу? Іще такий момент: ми маємо проблеми не на рівні одного міста чи окремо взятої громади, але на рівні всієї України. Тож декларувати, що реформи владі не вигідні - означає, що ця влада не вболіває за інтереси українців і є далекою від конкретних реалій.

     - Але багато хто каже про те, що він всім серцем і душею за ті реформи в ЖКГ, але от де взяти кошти...

     - Якщо хочеш щось реально робити - треба шукати гроші не на косметичний ремонт, а на справжні реформи. Бюджетних коштів теперішній державі не вистачить, тож слід віднаходити додаткові джерела, давати урядові гарантії, працювати з місцевим самоврядуванням, яке було б зацікавленим працювати творчо й проводити ті реальні реформи, які відповідатимуть інтересам громади. Програми із реформування житлово-комунального господарства в Україні не було, але вона життєво необхідна. Ми, тобто наша політична сила, декларуємо, що будемо реформувати сферу ЖКГ системно та принципово. А для цього потрібно вирішити проблеми енергозбереження, змінити підходи до питань житлово-комунального господарства і до пошуків фінансів відповідно. Ще жодна влада в місті не спустилася до рівня громади, не спитала просто в тих таки лучан, а як же вони хочуть жити? Якими бачать своє життя і своє житло? Навіть на рівні ЖКГ влада зайнята проблемою долання міжусобиць. На мою думку, сьогодні в Україні склалася найкраща ситуація, яка дозволяє підійти до реформування житлово-комунального господарства по-справжньому. Нема політичного протистояння Президента, прем'єра, у Верховній Раді вибудована більшість. То в чому ж річ? Треба просто розпочинати ці реформи...

     - То в чому ж полягають особливості цих змін у вашому баченні?

     - Це, насамперед, заходи з термомодернізації житлових і громадських будівель, що призведе до зниження енергоспоживання приблизно удвічі. І тоді, навіть за умови підвищення вартості теплової енергії на 50 відсотків, плата за опалення повинна знизитися на 15-17 відсотків, а на гаряче водопостачання залишитися колишньою. Що ж ми маємо тепер? Будинки енергозатратні. Теплова енергія фактично «обігріває» вулиці. Втікає через неутеплені стіни, вікна зі шпаринами, зіпсований дах. Часто можна бачити, як серед білого дня освітлюються сходові клітки і електроенергія витрачається намарно. А все це кошти мешканців, лучан, відчутний удар по кишені. Висновок не вельми втішний: у більшості багатоквартирних будинків нашого міста умови проживання стають гіршими, а вартість житлово-комунальних послуг - все більша й більша.

     - Термомодернізація будинку - це звучить по-сучасному, але для багатьох звичайних мешканців трохи загадково. В чому вона полягає?

     - Вона полягає в тому, що варто провести роботи, які суттєво зменшать витік тепла через конструкцію будинку й підвищать ефективність роботи систем опалення та гарячого водопостачання. Треба визначити, де можуть бути втрати тепла, адже воно може «втікати» через вентиляцію, вікна та двері, зовнішні стіни, підлогу на ґрунті, «містки» холоду. Тому, шановні лучани, настав час вам, як співвласникам будинків, вирішувати питання капітальних вкладень у ремонт своєї власності. Певна річ, виникає логічне запитання: які роботи слід провести найперше та де на це взяти кошти? Хтось ще сподівається на «участь» держави у проведенні першого після приватизації житла капітального ремонту. Але пригадаймо, чи були якісь зрушення тут протягом останніх десятиліть? Тільки з року в рік більшає кількість будинків, що потребують капітального ремонту. Назбирати самотужки кошти теж вдається далеко не кожному, адже ціни зростають швидше. Тут і повинна прислужитися співпраця влади і громади. Може стати в нагоді досвід Польщі з її модернізованою системою теплоізоляції та зменшеним споживанням енергії. До речі, там роботи з тепломодернізації проводять за участі центрального фінансування і включають ізоляцію більше ніж 10 відсотків квартир. А встановлення термостатичних клапанів і лічильників води, теплолічильників з компенсаторами погоди - приблизно в 40 відсотках квартир.

     - З чого ж можна почати вирішення цих проблем?

     - Коли ми з моєю командою працювали в облдержадміністрації, то розуміли, що бюджетних коштів не вистачить на всі проблеми. Вирішили суттєво економити кошти, а для цього розробили детальні розрахунки, аби чітко контролювати виділені кошти. І з'ясувалося, що в нас може залишитися більше грошей на речі найбільш нагальні. Відтак ми розпочали з проблем утеплення й просто замінили всі опалювальні котли, які мали коефіцієнт корисної дії 30-40 відсотків, насамперед в школах та лікарнях, на котли 90-відсоткові. У результаті отримали суттєву економію в надцять разів! А зекономлені кошти змогли використати на необхідні програми. На перший погляд, здавалося б, що ми розпочали не з нагальних проблем, але з іншого боку, упоравшись із ними, отримали змогу вирішити десятки інших, які тривалий період очікували своєї черги. Завдяки суттєвій економії видатків, які йшли на охорону здоров'я, додавши ще гроші, які використовувалися на систему капітальних видатків в області, ми змогли вирішити ключову проблему - добудувати цілу районну лікарню, яка сьогодні може обслуговувати два райони - Любомльський і Шацький.

     - Ви підтримуєте тих, хто каже, що треба подавати до суду за підвищення цін на газ?

     - Ми не можемо сьогодні вдаватися до популістських кроків, але повинні відлагодити механізм, який компенсовуватиме не забезпеченим матеріально людям їхні видатки на цю ціну. Інші, багатші, повинні платити ту ціну, яка вже є. Іншого виходу не бачу. Мені прикро, що влада за невелике зменшення ціни на газ віддала частину української незалежності. Прикро і боляче. Але компенсувати ціну з бюджету за рахунок інших програм не маємо права.

     - Сьогодні активно створюються об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, декларується новий підхід. То чому ж справа в цілому не рушає з місця?

     - Власники багатоквартирних будинків припускаються декількох помилок. Найперша з них: вони не усвідомлюють, що їхня власність поширюється за межі власної квартири. Відтак ставляться до спільного майна байдуже. І тут багато в чому заслуга органів місцевого самоврядування, які вважають, що багатоквартирні будинки в цілому є комунальною власністю. А як же частина нежилих приміщень, які перебувають у приватній власності? Відтак більшість співвласників багатоквартирних будинків не розуміють, чому мають витрачати гроші на ремонт і ще й спільного майна будинків? Вже й поготів не бачать підстав вкладати гроші в різноманітні поліпшення. Такі, зокрема, як утеплення зовнішніх стін чи заміну застарілого обладнання. А хіба не псуються сходові клітки, дах? Люди страждають, а служби житлово-комунального господарства або неналежно розпоряджаються коштами, або ж не мають у своєму розпорядженні достатніх для ремонту сум. Ми повинні дати лад цій системі, вивести її із замкненого кола й зробити так, щоб людям жилося справді затишно та зручно.

Володимир ЛИС

Волинь-нова

Останні публікаціївсі

Газета "Єдиний Центр"всі

Газета "Эдиний Центр"